Найкращі університети світу

Наказом №314 від 20.03.2012 МОіНУ затверджено перелік провідних вищих навчальних закладів та наукових установ за кордоном для навчання студентів і аспірантів та стажування наукових і науково-педагогічних працівників у 2012 році.

Університет м. Ньюкасл

 

Австралія

Віденський медичний університет

Австрія

Віденський технічний університет

Австрія

Віденський університет

Австрія

Грацький університет імені Карла і Франца

Австрія

Університет м. Зальцбург

Австрія

Університет прикладних наук Карінтія (м. Віллах)

Австрія

Л’єжський університет

Бельгія

Вільний університет Брюсселю

Бельгія

Федеральний університет м. Бразиліа

Бразилія

Університет штату Сан-Пауло в Кампінасі

Бразилія

Гліндворский університет

Великобританія

Лідський університет

Великобританія

Ліверпульський університет

Великобританія

Брістольський університет

Великобританія

Університет Единбурга

Великобританія

Кембріджський університет

Великобританія

Лондонський університет

Великобританія

Лондонська школа економіки та політичних наук

Великобританія

Лондон Метрополитен Університет

Великобританія

Манчестерський університет

Великобританія

Нортамбрійський університет

Великобританія

Оксфордський університет

Великобританія

Стратклайдський університет

Великобританія

Шеффілдський університет

Великобританія

Бірмінгемський університет

Великобританія

Королівський університет Белфасту

Великобританія

Університет Ессексу

Великобританія

Університет Сальфорда

Великобританія

Університет Нотінгема

Великобританія

Технічний університет Денмарка

Данія

Тель-Авівський університет

Ізраіль

Барселонський університет

Іспанія

Гранадський університет

Іспанія

Мадридський університет Комплутенсе

Іспанія

Університет м. Кордоби

Іспанія

Університет Ов'єдо

Іспанія

Міжнародний центр теоретичної фізики

Італія

Флорентійський університет

Італія

Університет Генуя

Італія

Університет «Ла Сапієнса» м. Рим

Італія

Університет м. Салерно

Італія

Університет м. Болонья

Італія

Університет Торонто

Канада

Університет Манітоби

Канада

Університет Гонконгу

Китайська Народна Республіка (Гонконг)

Університет Пекіну

Китайська Народна Республіка

Університет Ціньхуа

Китайська Народна Республіка

Університет науки і технологій

Республіка Корея

Університет Вонкванг

Республіка Корея

Корейський університет

Республіка Корея

Національний університет Сеулу

Республіка Корея

Університет Амстердама

Нідерланди

Утрехтський університет

Нідерланди

Технологічний університет Дельфта

Нідерланди

Аахенський технічний університет

Німеччина

Берлінський технічний університет

Німеччина

Гейдельберзький університет

Німеччина

Дрезденський технологічний університет

Німеччина

Есслінгенський університет прикладних наук

Німеччина

Інститут фізики складних систем імені Макса Планка

Німеччина

Інститут фізика плазми Товариства Макса Планка

Німеччина

Лейпцігський університет

Німеччина

Мюнхенський технічний університет

Німеччина

Університет Бонна

Німеччина

Рурський університет

Німеччина

Технічний університет м. Дармштадт

Німеччина

Технічний університет "Фрайберзька гірнича академія"

Німеччина

Університет Йоганна Гутенберга

Німеччина

Університет імені Лейбниця

Німеччина

Університет імені Ернста Моріца Арндта

Німеччина

Університет ім. Фрідріха-Олександра в Ерлангені-Нюрнберзі

Німеччина

Університет м. Падерборн

Німеччина

Університет м. Карлсруе

Німеччина

Університет м. Тюбінген

Німеччина

Франкфуртський університет

Німеччина

Штутгардський університет

Німеччина

Університет Мюнхену

Німеччина

Університет м. Констанц

Німеччина

Технічний університет Ільменау

Німеччина

Університет Кобленц-Ландау м. Кобленц

Німеччина

Університет прикладних наук Остфалія

Німеччина

Університет прикладних наук м. Міттвайда

Німеччина

Бранденбурзький технічний університет м. Котбус

Німеччина

Вища школа Оствестфалія-Ліппе

Німеччина

Вища фахова школа м. Ерфурд

Німеччина

Інститут генетики рослин і дослідження сільськогосподарських культур імені Ляйбніца

Німеччина

Баухаус університет

Німеччина

Університет м. Аугсбург

Німеччина

Університет м. Осло

Норвегія

Лісабонський університет

Португалія

Новий університет Лісабону

Португалія

Національний сінгапурський університет

Сінгапур

Гарвардський університет

США

Університет Вісконсіна (м. Медісон)

США

Державний університет м. Кент

США

Єльський університет

США

Каліфорнійський університет (м. Берклі)

США

Каліфорнійський університет (м. Сан-Дієго)

США

Каліфорнійський технологічний інститут

США

Канзаський університет

США

Колумбійський університет

США

Массачусетський технологічний інститут

США

Університет штату Мічіган

США

Мічіганський університет

США

Університет Нью-Йорка

США

Університет Чикаго

США

Норвудський університет

США

Університет штату Пенсільванія

США

Прінстонський університет

США

Університет м. Айова

США

Університет Північного Техасу

США

Університет Північної Кароліни

США

 

Університет Карнегі-Меллон

США

Державний університет Сема Х’юстона м. Хантсвіл

США

Університет Меріленда

США

Університет імені Джонса Хопкінса

США

Університет імені Дюка

США

Університет штату Юта

США

Джексонський державний університет

США

Стенфордський університет

США

Університет Тампере

Фінляндська

Республіка

Інститут Шарля Сардона м. Страсбург

Франція

Ліонський національний інститут прикладних наук

Франція

Центральна школа м. Ліон

Франція

Національний політехнічний університет Тулузи

Франція

Національний політехнічний університет Лотарінгії

Франція

Паризький університет Сорбона Париж - 4

Франція

Політехнічна школа м. Париж

Франція

Університет Париж 12 - Валь-де-Марн

Франція

Університет Париж 11 – Орсе

Франція

Університет Париж 7 – Дідро

Франція

Університет Париж 6 – П’єра і Марі Кюрі

Франція

Університет Париж 5 – Декарт

Франція

Університет Париж 2 - Пантеон-Ассас

Франція

Університет Тулуза 3 – Поль Сабат’є

Франція

Університет Монтпельє 2

Франція

Університет Монтпельє 1

Франція

Університет Гренобль 1 –Жозеф Фур’є

Франція

Університет Ліон 3

Франція

Університет Ліон 1- Клод Бернар

Франція

Університет Ніцца-Софія-Антіполіс

Франція

Університет Екс-Марсель

Франція

Університет Бордо-1 м. Бордо

Франція

Університет Лілль 1

Франція

Університет Ренн 1

Франція

Університет м. Ле Ман

Франція

Університет Сержі-Понтуаз

Франція

Університет Лотарингії

Франція

Університет Орлеану

Франція

Університет Верхнього Ельзасу

Франція

Університет м. Страсбург

Франція

Інститут наук та технологій м. Париж

Франція

Вища нормальна школа Парижу

Франція

Вища нормальна школа Ліону

Франція

Вища нормальна школа Кашану

Франція

Вищий інститут аеронавтики та космосу

Франція

Інститут політичних наук м. Париж

Франція

Французький інститут новітніх технологій в механіці м. Клермон-Ферран

Франція

Бернський університет. Бернська вища технічна школа

Швейцарія

Університет Берну

Швейцарія

Люцернська вища школа

Швейцарія

Сент Галленський університет

Швейцарія

Швейцарський федеральний технологічний інститут Лозанни

Швейцарія

Швейцарський федеральний технологічний інститут Цюріха

Швейцарія

Хальмштадський університет

Швеція

Королівський технологічний інститут м. Стокгольм

Швеція

Університет Ліннеус м. Вакхо

Швеція

Університет Токіо

Японія

Кіотський університет

Японія

Університет Тенрі, м. Тенрі

Японія

Університет Цукуба, м. Токіо

Японія

Університет Йокогама

Японія

 

Спробуємо ближче познайомитись із провідними

університетами світу

 

 

Гейдельберзький університет

 

Найстаріший і найпрестижніший університет Німеччини був відкритий в 1386 році при активній допомозі Папи римського. Першим був створений теологічний факультет, потім юридичний і філософський. Першим ректором був Марсиліус фон Інген, а професори приїхали з Праги і Парижа. Тоді ж першими студентами Гейдельберга був складений знаменитий студентський гімн Gaudeamus.

У списках випускників Гейдельберзького університету — імена великих філософів Гегеля і Ясперса, природодослідника Роберта Бунзена, федерального канцлера Німеччини Гельмута Коля. Зі стін університету вийшли 8 нобелівських лауреатів.

Є відомості про те, що саме в Гейдельберзькому університеті навчався доктор Фауст. У списках учнів філософського факультету Гейдельберзького університету за 1509 рік насправді числиться якийсь Іоганн Фауст — бакалавр теології.

Із часом кількість факультетів розширилася до дванадцяти — додалися медичний, лінгвістичний, економічний, хімічний, фізико-астрономічний, біологічний, соціологічний, а також факультет математики і інформатики; відкрився факультет медицини в Манхеймі. На базі університету працюють біохімічний центр, центр інформатики, молекулярної біології та Південної Азії. Усесвітню популярність має Гейдельберзький інститут ядерної фізики ім. Макса Планка.

Сьогодні в Гейдельберзькому університеті навчається більше 25 тис. осіб, це приблизно п’ята частина населення міста. 15% студентів — іноземці. Вихованці цього вишу є громадянами 128 країн світу. Для такої величезної кількості студентів потрібно багато і викладачів — одних професорів тут працює близько чотирьох сотень.

Останніми роками завдяки своїм численним клінікам і спільній роботі з різними дослідними установами університет одержав визнання в галузях медицини, нейробіології і фізики, математики і інформатики, юридичних і економічних наук. Гейдельберг став першим університетом, що заснував філіали за рубежем, наприклад у Єгипті, Чилі й Массачусетсі (США).

Вступові до німецьких університетів, як правило, передує завершення 1—2 курсів навчання в українському ВНЗ та відмінне володіння німецькою, котре потрібно підтвердити в ході здачі іспиту. Це може бути TestDa (Test Deutsch als Fremdsprache) або іспити Інституту ім. Ґете (Goethe-Institut), включаючи Zentrale Oberstufenpruefung (ZOP), Kleines Deutsches Sprachdiplom (KDS) і Grosses Deutsches Sprachdiplom (GDS). Існує також можливість здати мовний тест безпосередньо в тому університеті, в який ви вступаєте. Іноді потрібно здати кваліфікаційний іспит (Feststellungspruefung), що включає й перевірку мовних знань.

Щоб діяти напевно, рекомендується вступити на підготовче відділення — у так званий Studienkolleg. Мовна й навчальна підготовка в Studienkolleg орієнтована на обрану вами спеціальність і підрозділяється на наступні напрямки: T-Kurs (технічні дисципліни, математика, природничі науки), M-Kurs (медицина, фармацевтика, біологія тощо), W-Kurs (економіка й соціологія), G-Kurs (гуманітарні й суспільні науки, мистецтво, германістика), S-Kurs (усі мовні дисципліни, крім германістики). Навчання триває два семестри. Наприкінці складається кваліфікаційний іспит.

«Semper Apertus Immer offen» («Книга знань завжди відкрита») — цей старовинний девіз Гейдельберзький університет завжди наповнює глибоким змістом, крокуючи в ногу з часом, а багато в чому й випереджаючи його.

 


 


 

 

 

 

 

 

 

 

Лондонський університет

 

 

У Великій Британії студентам, що успішно завершили курс навчання у вишах, присвоюються вчені ступені. Формально ступені одного рівня, отримані в різних ВНЗ, нічим не відрізняються один від одного, але на практиці їх «вага» визначається репутацією університету, що їх присвоїв.

Серед учених ступенів першого щабля, присуджуваних університетами Англії й Уельсу, наприклад, є такі: бакалавр гуманітарних наук, бакалавр педагогічних наук, бакалавр технічних наук, бакалавр природничих наук, бакалавр права, бакалавр музики, бакалавр медицини тощо.

Щоб отримати ступінь бакалавра, необхідно провчитися три (Англія й Уельс) або чотири (Шотландія) роки. Однак є ступені, для одержання яких необхідний іще й досвід практичної роботи, — строк навчання тоді відповідно зростає. Майбутнім дизайнерам, скажімо, слід пройти підготовчий курс, а потім — основний трирічний. А для одержання ступеня в галузі медицини, стоматології та архітектури доводиться навчатися майже сім років.

Для вступу в університети Великої Британії потрібно здати іспити «A-levels». Згідно з даними Британської Ради, стандартні кваліфікаційні вимоги передбачають наявність у вступника посвідчення про здачу трьох іспитів «A-levels» GCE і чотирьох іспитів GCSE (із мінімальною оцінкою «С»). Вступник з України має подати прирівнювані до цього посвідчення документи українського зразка.

Одним із кращих завжди був і залишається Лондонський університет.

Він заснований у 1836 році і має складну структуру, що включає 19 коледжів і 12 інститутів: Лондонська бізнес-школа, Лондонська школа економіки та ін. Найбільш престижний технологічний коледж — Імперський — виділився в самостійний університет у 2007 році.

Заняття ведуться в 160 будівлях, більша частина яких зосереджена в лондонському районі Блумсбері. Є відділення в Парижі. Кількість студентів — близько 125 тис., із них майже 30 тис. — іноземці.

У різні часи в університеті навчалися: Девід Лівінгстон, Герберт Уеллс, Махатма Ганді, Джордж Сорос, Джон Кеннеді.

Оскільки університет займається не лише освітньою, а й науково-дослідною діяльністю, то до його складу входять і відповідні інститути – обчислювальної техніки; із вивчення різних країн і географічних територій — Південної Америки, США, слов’янських країн, Східної Європи, Африки, Сходу; інститут історії; інститут германознавства; інститут археології; інститут педагогіки (який, до речі, є основним методологічним центром Великобританії в цій царині). До складу Лондонського університету також входить Британська федерація медицини, включаючи інститути кардіології, онкології, психіатрії, неврології, педіатрії та ін. (усього 16).

Навчання в Лондонському університеті відбувається не тільки стаціонарно. Існують заочна форма й екстернат.

Студентам, що навчаються в Лондонському університеті, ні нудьгувати, ні лінуватися ніколи. Прекрасна різнопланова база університету дозволяє молодим людям як розвиватися в науковому плані (що є їх основним видом діяльності в період навчання), так і реалізовувати свій творчий потенціал, надавати належну увагу спорту та фізичній культурі, розширювати загальний кругозір. Для цього університет має в своєму розпорядженні розкішну систему бібліотек, де кількість томів обчислюється мільйонами примірників, музеї з прекрасними колекціями, спортивні зали та стадіони, а також інші елементи розгалуженої інфраструктури.

Студенти користуються відмінним сервісом і можливістю не тільки навчатися разом, а й відпочивати, для чого існують університетські паби, клуби та інші розважальні заклади, де молодь із задоволенням спілкується, налагоджує знайомства. Керівництво університету створює максимум умов для адаптації студентів до англійського способу життя взагалі і лондонського зокрема. Це особливо актуально для іноземців, яким інакше було б набагато важче освоїтися і в стінах університету, і в Англії в цілому.

У період навчання, окрім основної платні за навчання, у студента, природно, бувають іще певні витрати. Наприклад, можливо, доведеться витратитися на навчальну літературу, що може обійтися до 500 фунтів на рік. Приблизно стільки ж коштуватиме придбання одягу. Витрати на прожиття в Лондоні варіюються в межах від 7,5 до 9 тис. фунтів на рік.

Половина абітурієнтів, які бажають навчатися в Лондоні, визначають метою свого вступу саме Лондонський університет, адже він гарантує справді високі перспективи зростання й успіху в обраній професійній галузі після його закінчення.

 


 

 

Імперський коледж Лондона 

 

 

Цей коледж — незалежне відділення Лондонського університету — посідає друге місце в рейтингу науково-технічних навчальних закладів Великобританії та третє в загальному рейтингу. Він був заснований у 1907 році за ініціативою принца Альберта шляхом об’єднання Королівських коледжів науки і гірничої справи з Міським ремісничим коледжем. Пізніше до його складу ввійшли дві медичні школи, Національний інститут серця і легенів, Інститут ревматології Кеннеді та Королівська медична школа вдосконалення фахівців.

Коледж налічує понад 150 факультетів і коледжів, де навчаються близько 13 тисяч студентів з усіх країн світу. На кафедрах коледжу працює близько 2 тисяч викладачів і асистентів. За всю історію Імперського коледжу серед його професорів і викладачів було чимало вчених зі світовим ім’ям, членів Королівського наукового товариства, які здійснили великий внесок у розвиток науки.

Сфера діяльності Імперського коледжу надзвичайно різноманітна. До його складу входять такі структурні підрозділи, як факультети математики, хімії, фізики, аеронавтики, комп’ютерних наук, електронної інженерії, екології і технології, біологічних наук, біомедицини, хірургії, інтенсивної терапії, клінічної медицини, неврології та психології, ревматології, педіатрії, економіки, стратегічного менеджменту та багато інших. Крім того, у 2005 році в коледжі була створена бізнес-школа, яка швидко здобула світову популярність і зайняла гідне місце в рейтингу європейських навчальних закладів подібного спрямування.

В Імперському коледжі отримали освіту 14 лауреатів Нобелівської премії, серед яких був винахідник пеніциліну сер Олександр Флеммінг, основоположник голографічного методу Денніс Габор та інші.

Для вступу необхідно мати відмінні оцінки після закінчення середньої школи (A-level), знати англійську мову на рівні не нижче: GSCE — С, IELTS — 6.5, TOEFL — 600.

Оплата за навчання, залежно від обраної спеціальності, коливається в межах 13—32 тис. фунтів на рік. Серед найдорожчих — медичні та комп’ютерно-математичні спеціальності.

Першокурсникам гарантується місце в гуртожитку. На час подальшого навчання студенти орендують квартири в місті.

Витрати на проживання складуть орієнтовно 9000 (11000) фунтів за 9 (12) місяців.

Епіцентром діяльності коледжу є його кампус, розташований у Південному Кенсингтоні — центральному районі Лондона з високою концентрацією культурно-історичної спадщини Англійського Королівства. Тут знаходяться Національний музей, Науковий музей, Музей Вікторії і Альберта, Королівський коледж музики, Королівський коледж мистецтв, Королівський палац науки та мистецтва принца Альберта. Англійці називають цю «історичну милю» Альбертополісом — похідно від імені принца Альберта.

Окрім Альбертополіса, коледж займає ще два основні кампуси — у Силвуд-парку (поблизу Аскота і Беркшира) та у Вайє (поблизу Ешворда і Кента), а також безліч невеликих медичних кампусів. У результаті розширення Південно-Кенсингтонського кампусу в 1960-х роках коледж поглинув територію Інституту Британського Королівства (архітектор Томас Колькутт), про який серед сучасних споруд нагадує хіба що 85-метрова Королівська Башта.

У даний час більшість будівель коледжу відреставрована й оснащена за останнім словом техніки.  У січні 2006 року для студентів і співробітників коледжу відкрив свої двері новий спортивний центр із басейном. Для студентів центр абсолютно безкоштовний.

Девіз Імперського коледжу Лондона: «Знання — це окраса та захист держави».

 

 

Перший у технічній сфері

 

Массачусетський технологічний інститут (МТІ) — університет і дослідницький центр, розташований у Кембриджі (штат Массачусетс, США). Іноді також згадується як Массачусетський інститут технологій і Массачусетський технологічний університет. Його історія налічує 150 років.

Сказати, що МТІ користується величезною популярністю — значить, не сказати нічого. Один із кращих у США, та й у всьому світі, він славиться своєю «перебірливістю» — у середньому з 20 абітурієнтів студентом стає тільки один. Але якість набагато важливіша за кількість, і МТІ це блискуче доводить із року в рік. За версією Times, у технічній сфері йому немає рівних — у цій категорії («Технології та інженерні науки») він займає першу сходинку світового рейтингу. Нічого дивовижного — адже одних тільки лауреатів Нобелівської премії в «співтоваристві МТІ» більше 70.

Умови вступу до інституту звичні: для випускників шкіл — атестат про середню освіту. На майстрові й докторські програми необхідний диплом про закінчення ВНЗ. Три твори (есе), форми для яких можна взяти із сайту вишу: два коротких (одне про свої інтереси, інше — про позакласну/додаткову роботу) плюс мотиваційний лист приблизно на 500 слів. Необхідно пройти тести SAT I або ACT Plus Writing, а також два тести SAT II (один із математики, другий — із природничих наук: фізики, хімії або біології).

Можливий і інший підхід: тест TOEFL і два тести SAT II (один із математики, другий — природничонауковий: фізика, хімія або біологія). Цей спосіб рекомендується тим, для кого англійська не є рідною або чий досвід спілкування нею складає менше п'яти років. Мінімальним прохідним балом TOEFL є 233, проте рекомендується набрати не менше 250.

Для вступу необхідно представити два рекомендаційні листи від учителів — із математики і з гуманітарних предметів. До оригіналів листів має бути прикладений їх переклад англійською мовою. Також абітурієнту належить пройти співбесіду.

Але вступити до МТІ — це півсправи. Перше ж заняття для студентів починається з фрази викладача: «Подивіться на сусіда зліва, подивіться на сусіда справа. Знайте, один із вас не довчиться до закінчення». На відміну від багатьох інших навчальних закладів, у Массачусетсі ніхто не панькається з неуспішними студентами. На кожне місце повно претендентів, і тих, хто не хоче або не справляється з навчальною програмою, просто відраховують. Навчання в МТІ обходиться студентові приблизно в 40 тис. доларів США на рік.

Відомим науковим центром на території Массачусетсу є Лінкольнська лабораторія. Фінансує її уряд США, а займаються в ній дослідженнями в галузі передових технологій. Досягнення 2,5 тис. учених із цієї лабораторії використовуються у світовій комунікації, сфері контролю пасажирських літаків, відділах національної безпеки. Крім цього, МТІ є рідним домом для лабораторій ядерної науки, космічних досліджень, вивчення навколишнього середовища, електроніки та електронного бізнесу, інформаційних систем тощо. Окремої згадки заслуговує Массачусетська лабораторія штучного інтелекту, яка є провідним світовим центром роботобудування та ШІ.

Незважаючи на переважання технічних відділень, Массачусетс пропонує немало і гуманітарних. Тут можна вивчити політику, мови, історію або культуру народів різних країн.

Випускники Массачусетського інституту мають великий попит у працедавців. Щороку інститут відвідують представники трьохсот—чотирьохсот компаній, що підбирають для себе нових кваліфікованих співробітників. Основними працедавцями є сам МТІ, компанія McKinsey & Co, корпорація IBM, Merrill Lynch і Міністерство оборони США. Основний сектор, у якому працюють випускники МТІ, — промисловість (82%), 5% працюють на Міністерство оборони, 4% на уряд і 9% займають помітні посади в некомерційних організаціях. Залежно від ученого ступеня, випускники МТІ одержують такі середньрічні зарплати: бакалавр — 49500, магістр — 79600, доктор наук — 88700 доларів США.

 


 

 

 

 

 

Один із найвідоміших канадських вишів

 

Університет Макгілла — один із найвідоміших канадських вишів та одна з провідних дослідницьких установ країни. Він заснований у 1821 році за щедрим заповітом Джеймса Макгілла, видатного шотландського торговця. Відтоді університет виріс від невеликого коледжу до гамірного ВНЗ із двома кампусами, у ньому 11 факультетів, на яких навчаються більше 36000 студентів.

Найвідоміші факультети університету — гуманітарних наук, що складається з 33 відділень, сільськогосподарських наук, освіти, інженерних наук, медичний, факультет природничих наук і музичний факультет.

Основні будівлі університету розташовані в самому центрі Монреаля, найбільшого міста провінції Квебек і другого за величиною канадського міста з населенням майже 3,4 млн жителів. У Монреалі говорять на 35 мовах, серед яких англійська є рідною лише для 20% населення.

McGill University славиться своєю дослідницькою роботою, особливо в Північній Америці. Сучасні технології та інноваційні дослідницькі програми приваблюють сюди кращих студентів і професорів, що одержали світове визнання. У рамках 12 факультетів та професійних шкіл McGill пропонує бакалаврські, магістерські й докторські ступені за більш як 300 дисциплінами. Йому належать 6 госпіталів-філіалів і 73 дослідницькі інститути.

Серед корпусів університету є величезні білдінги, але основа — старовинні сірі будівлі, обвиті плющем (цей зовнішній символ дає підставу канадцям уважати, що McGill стоїть в одному ряді зі знаменитими американськими університетами, що входять до Ліги Плюща, такими як Гарвард, Принстон та ін.), тут багато дерев, стрижених лужків. Пейзаж навколо університету незмінно чудовий, а сусідство річок, озер, каналів, водоспадів, нарешті, Атлантичного океану нагадує про близькість людини до первісної природи, її неприборкуваних стихій.

Традиційно сильними в McGill University були медицина, інженерні та природничі науки. Тепер не менш блискучими вважаються програми в царині філософії, політології та права. Вражають величезні університетські бібліотеки (їх 17), де комп’ютерів для пошуку потрібної інформації, здається, не менше, ніж книг.

Навчальний рік в університеті починається, як завжди, у вересні, але закінчується раніше, ніж у нас, — 30 квітня. На деякі факультети, відділення і програми (наприклад, теології) існує і січневий прийом. Як годиться, є зимові й літні сесії.

Уважається, і не без підстав, що вступити до McGill непросто — упродовж багатьох років сюди приймали тільки учнів канадських середніх шкіл, що показали найкращі результати на випускних іспитах. У цілому ж вимоги до вступників установлюються адміністрацією вишу, і кандидатура кожного розглядається індивідуально. Велике значення мають оцінки, одержані в школі та/або в іншому навчальному закладі. Природно, слід добре знати мову. Оскільки McGill — англомовний ВНЗ, доведеться скласти TOEFL, проте хоча б трохи знати й французьку в провінції Квебек не зашкодить. Необхідний рівень TOEFL для іноземних студентів — 550 балів (213 за комп’ютерною версією), для аспірантів — понад 580 (або 225 відповідно).

До очевидних плюсів навчання в McGill University (і в канадських вишах узагалі) можна віднести низькі ціни на житло, та й покупки можна робити в дешевих магазинах, яких у Монреалі безліч. За даними свіжого буклета McGill University, у середньому проживання та харчування в гуртожитку університету обходиться студенту в 6 000 канадських доларів на рік.

Дуже популярною в Канаді є аспірантура. Адміністрація McGill University пишається тим, що кожен четвертий її студент по закінченні вишу йде до аспірантури. Тут узагалі прийнято вчитися й перенавчатися, причому не завжди тільки для того, щоб одержати гідну роботу. Є люди, які із задоволенням відвідують різні університетські курси і в тридцять, і в сорок років. Одним словом, істинно: вік живи — вік учись!

Незважаючи на можливі труднощі з пошуком гранту або отриманням візи, — дерзайте, адже освіта в Канаді, як і раніше, залишається порівняно дешевою для іноземців, канадський диплом — знаком високої якості, а McGill University — одним із найпрестижніших ВНЗ, визнаних у всьому світі.

 


 

 

 

 

 

 

 

 

Головний університет Росії

 

Московський університет по праву вважається найстарішим російським вищим навчальним закладом. Він заснований у 1755 році завдяки зусиллям видатного вченого-енциклопедиста, першого російського академіка Михайла Васильовича Ломоносова (1711—1765). Уже тоді в  діяльності університету відобразилися вся потужність, краса і життєздатність російської науки, що вийшла на передові рубежі світового знання, успіхи країни, що зуміла після перетворень Петра I значно скоротити відставання від провідних держав світу.

У преамбулі указу про заснування університету в Москві наголошувалося, що він створений «для генерального навчання різночинців». До університету могли вступати вихідці з різних станів, за винятком кріпосних селян. За другу половину XVIII ст. із 26 російських професорів, які вели викладання, тільки троє були із дворян. Різночинці складали у XVIII ст. і більшість студентів. Найбільш здібних із них для продовження освіти посилали в зарубіжні університети, зміцнюючи контакти і зв’язки зі світовою наукою.

Просвітницька діяльність Московського університету сприяла створенню на його базі або за участю його професури Казанської гімназії (із 1804 року — Казанський університет), Академії мистецтв у Петербурзі, Малого театру, деяких інших культурних та освітніх установ. У XIX ст. при університеті були утворені перші наукові товариства: Дослідників природи, Історії та старожитностей російських, Любителів російської словесності.

Поєднання в діяльності Московського університету завдань освіти, науки і культури перетворило його, за висловленням О. І. Герцена, в «осереддя російської освіти», один із центрів світової культури.

Нині Московський державний університет здійснює підготовку студентів на 39 факультетах за 128 напрямами і спеціальностями, аспірантів і докторантів на 28 факультетах із 18 галузей наук і 168 наукових спеціальностей, які охоплюють практично весь спектр сучасної університетської освіти. Тут навчається більше 40 тис. студентів, аспірантів, докторантів, а також фахівців у системі підвищення кваліфікації. Крім того, близько 10 тис. школярів займаються при МДУ.

Із 18 вітчизняних лауреатів Нобелівської премії 11 були випускниками або професорами Московського університету. 12% усіх відкриттів, зареєстрованих у СРСР, належать ученим МДУ. Їх праця відзначена 60 Ленінськими преміями, 120 Державними преміями СРСР. За останні 10 років більше 40 робіт учених МДУ удостоєні Державної премії Російської Федерації.

Навчальний процес і наукову роботу забезпечує унікальний колектив викладачів і вчених. Це — 2,5 тис. докторів і майже 6 тис. кандидатів наук,  понад 300 академіків і членів-кореспондентів РАН та галузевих академій.

Для університету характерне поєднання навчальної фундаментальної підготовки в обраній галузі науки з вузькою спеціалізацією. Звичайно фундаментальна основа закладається на перших двох-трьох курсах. Вузька спеціалізація починається після цього. Одна з її найважливіших особливостей — ведення самостійних наукових пошуків, напрями яких обирають самі студенти. Робота в наукових гуртках, науково-студентських товариствах, участь у конференціях поряд із заняттями в семінарах, спецсемінарах дозволяють студентам зробити правильний вибір. Багато їхніх праць друкуються в наукових журналах і збірниках.

Термін навчання в МДУ — 4—6 років залежно від факультету і форми навчання. Закінчуючи університет, студент готує і захищає дипломну роботу.

Навчання в університеті, як правило, безкоштовне. Але у зв’язку з розвитком ринкових відносин із 1992 року вирішено понад план прийому зараховувати до 15% абітурієнтів для платного навчання. Кожен успішний студент одержує державну стипендію. Іногороднім надається гуртожиток.

Великими є міжнародні зв’язки Московського університету. Він входить до Євразійської асоціації університетів, має прямі договори про співпрацю з більш як 60 зарубіжними центрами й об’єднаннями, університетами Європи, США, Японії, Китаю, інших азіатських країн, Австралії, Латинської Америки, арабських держав. Уже функціонують п’ять філіалів у країнах близького зарубіжжя. Щороку університет приймає на різні короткострокові форми навчання понад 2 тис. іноземців і направляє приблизно стільки ж своїх представників у всі куточки земної кулі.

Випускники університету працюють у ВНЗ, науково-дослідних інститутах, школах, сферах виробництва і культури, державному апараті, громадських і приватних організаціях.

Два з половиною століття історії МДУ — одного з найпрестижніших російських
вишів — свідчать про величезний внесок його вихованців у справу служіння загальнолюдським ідеалам свободи, гуманізму, добра, краси та істини.

 


 

 

Високе звання — випускник Оксфорда

 

Британські вчені і навчальні заклади здобули 90 Нобелівських премій за наукові досягнення. Британська творча еліта вважається однією з кращих у світі й приносить щорічний прибуток у 112 мільярдів фунтів стерлінгів.

Один із найпотужніших центрів освіти Великої Британії знаходиться в Оксфорді. Якщо ви опинитеся в цьому місті й запитаєте у випадкового перехожого, як пройти до університету, можете бути впевнені, що тим самим поставите його в скрутне становище. Річ у тім, що в цьому всесвітньо відомому університетському містечку просто немає будівлі, яка б у більшості його мешканців асоціювалася з університетом загалом. Простіше кажучи, Оксфордський університет — це, по суті, усе місто.

Точної дати заснування університету не існує: заняття ведуться з другої половини XII століття, із того часу, коли Генріх II заборонив англійським студентам навчатися в Паризькому університеті.

Зараз в Оксфорді навчається близько 18000 студентів, чверть із них — іноземці. В університеті представлено 130 націй. До складу університету входять 39 незалежних самоврядних коледжів.

Розподіл функцій між коледжами й університетом такий: коледжі займаються відбором та прийомом абітурієнтів, організацією навчального процесу, розміщенням, харчуванням, спортивними заняттями і дозвіллям студентів; університет же надає всім студентам бібліотечне та лабораторне забезпечення, центральний лекторій, організовує клуби і товариства, затверджує навчальні плани, установлює і приймає іспити, присвоює вчені ступені.

Штат університету складається із 7300 співробітників, включаючи 3700 викладачів, із яких 70 осіб — члени Королівського товариства, понад 100 — члени Британської академії.

Близько чверті студентів готуються до захисту ступеня «майстер», майже дві третини виконують дослідження для захисту вищих учених ступенів.

Своїми досягненнями відзначаються факультети: антропології та географії, біологічних наук, клінічної медицини, англійської мови і літератури, світової літератури, юридичний, математичних наук, сучасних і середньовічних мов, сучасної історії, музики, сходознавства, фізичних наук, фізіології, психології, соціології, теології.

Відділень в університеті така кількість, що можна назвати тільки найцікавіші — наприклад, стародавньої історії; Китаю; наук про Землю; клінічної неврології; здоров'я населення і першої допомоги; Інститут Інтернету; суспільної політики та соціальної роботи; додаткової освіти,  тощо.

Вступні вимоги університету: A-level (це означає вищий середній бал атестата), GCSE; UCAS-форма приймається з 1 вересня до 15 жовтня; рівень знання англійської не нижче: IELTS — 6.5, TOEFL — 230; співбесіда. Можливо, буде потрібно надати як мінімум 2 зразки письмових робіт (англійською мовою).

Як відомо, краща оцінка у Великій Британії — «А», далі слідують «В», «С», «D», «Е». Найвищий прохідний бал — в Оксфорді та Кембриджі. Усі останні роки сюди можна було потрапити тільки з максимальними балами (ААА).

Та найефективніше підготовку до вступу до Оксфордського університету розпочинати  з 12—13 років, навчаючись в одній із шкіл так званого «першого дивізіону». Відразу до такої школи нашому школяреві вступити неможливо — доведеться спершу пройти підготовку в одному зі спеціальних літніх центрів для іноземних школярів при одній із престижних шкіл, потім улитися в основний потік у цій же школі, і нарешті, якщо успішність дозволить, перевестися до однієї із суперелітних шкіл. В останні два роки навчання необхідно витримати цілу низку тестів, співбесід. Крім того, що це дорого, гроші вирішують далеко не все — дитина повинна дійсно чудово навчатися.

Але якщо вам удасться закінчити Оксфорд, усі витрати окупляться за декілька років — випускники Оксфорда не сидять без роботи в жодній країні світу.

Серед видатних вихованців університету — англійські вчені Р. Бекон, Т. Мор, Р. Бойль, письменники О. Уайльд, Дж. Р. Р. Толкієн, прем’єр-міністри М. Тетчер, Е. Блер, президент США У. Клінтон, прем’єр-міністр Індії І. Ганді, багато інших відомих у світі людей.

 


 

 

Прінстонський університет: на службі своєму народові та всім народам світу

 

Прінстонський університет (Princeton University), розташований у Прінстоні (США, штат Нью-Джерсі), особливих рекомендацій не потребує. Навчатися там — заповітна мрія юнаків і дівчат із різних країн світу.

Читав лекції і працював в університеті великий Альберт Ейнштейн, із Прінстоном пов'язані імена Джона Марконі, Александра Белла, Енріко Фермі, Роберта Оппенгеймера. Такий же вагомий і список випускників університету: два президенти США — Джеймс Медісон (випускник 1771 року) і Томас Вудро Вільсон (1874 рік), більше сотні сенаторів, конгресмени й законодавці штатів, а також 44 губернатори.

Історія Прінстонського університету почалася 22 жовтня 1746 року, коли Законодавча рада британської колонії Нью-Джерсі від імені короля Георга II видала хартію на утворення коледжу в цілях навчання юнацтва мовам, вільним мистецтвам і наукам. Хоча новий коледж заснували пресвітеріанські священики, у статуті написали, що навчатися в ньому можуть прихильники будь-яких релігійних деномінацій, оскільки студентів тут готують для служби церкві й державі. На гербі Прінстонського університету було викарбувано девіз: «Під Божою владою процвітає» (Dei Sub Nomine Vigit).

Університет здійснює підготовку на таких факультетах: школи технічних і прикладних наук, архітектури і містобудування, суспільних і міжнародних відносин; відділення астрофізичних наук, фізики, математики, геологічних і геофізичних наук, біологічне, хімічне, економічне, філософії, політики, соціології, психології, релігії, романських мов і літератур, німецьких мов і літератур, фізичної культури й виховання та інші, а також Науково-дослідний центр ім. Дж. Форрестола (відділення аеронавтики, космічних досліджень, технічних наук, лабораторія фізики плазми та ін.).

Педагогічний склад Прінстона має високу кваліфікацію. Професорські школи університету спеціалізуються в математиці, археології, ядерній фізиці, інженерній справі, міжнародних відносинах і мистецтві. У Прінстонському університеті в другій чверті ХХ століття працювали 16 лауреатів Нобелівської премії. На даний час в університеті 1070 викладачів, із яких 434 професори, включаючи 7 нобелівських лауреатів. Усі педагоги ведуть дослідницьку роботу і широко залучають до неї студентів. Співвідношення кількості студентів і викладачів найнижче серед усіх університетів США — 5,3 до 1 . Співвідношення числа прийнятих студентів і кількості поданих заяв — 1 до 13.

Більше 97% студентів живуть на території Прінстона в п'яти резидентських коледжах, кожний із яких є комплексом із декількох гуртожитків для 450—500 студентів і має обідні зали, а також бібліотеки, аудиторії для занять і семінарів, кафе. У просторих кімнатах живуть по два-три, рідко по чотири студенти. На чолі кожного резидентського коледжу стоїть досвідчений викладач. Штат включає директора навчання, двох студентів-випускників, які є консультантами в питаннях взаємостосунків, зокрема з національними меншинами, і старшого педагога.

Вартість навчання в Прінстоні складає понад 34 тис. доларів на рік. Студенти, які потребують фінансової допомоги, беруть участь у різних роботах в університеті в літню пору та протягом року, що дозволяє зменшити платню за навчання на 5 тис. доларів на рік. Крім того, учні мають право на довготривалі позики на пільгових умовах. Фінансову допомогу одержують 43% студентів. Для цих цілей з університетських та інших фондів виділяють 31,5 млн доларів на рік.

У другій половині XX століття неофіційний девіз Прінстона, сформульований Вільсоном, дещо трансформували. Тепер він звучить так: «На службу своєму народові та всім народам світу» (In the Nation's service and in the service of All Nations). Треба визнати, що ці слова підтверджені справами, адже Прінстонський університет дав освіту тисячам молодих людей усього світу, перетворившись на один із найавторитніших міжнародних навчальних центрів.

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сорбонна

 

Сорбонна — найстаріший і найзнаменитіший університет Франції. Історія Сорбонни починається з 1215 року, коли церковні коледжі, що знаходилися на лівому березі Сени неподалік від Собору Паризької Богоматері, були об'єднані під загальною назвою Паризького університету. Приблизно за 40 років потому з ініціативи духівника короля Людовіка IX Робера де Сорбони при університеті був створений теософський коледж. Досить скоро він перетворився на богословський факультет університету, який став іменуватися Сорбонною.

У різні роки в Сорбонні працювали такі видатні учені, як Жозеф Гей-Люссак, Антуан Лавуазьє, Луї Пастер, П’єр і Марія Кюрі та багато інших.

У ході знаменитої «травневої революції» 1968 року саме в Сорбонні почалися безлади, що переросли потім у загальний студентський страйк, який привів до перебудови всієї системи французької вищої освіти. У результаті цих подій гігантський університет був розчленований на частини, що одержали статус автономних ВНЗ. Прямими спадкоємцями Сорбонни стали Париж I — Пантеон Сорбонна, Париж III — Нова Сорбонна, Париж IV — університет Париж-Сорбонна, Париж V — Університет імені Рене Декарта.

ВНЗ Сорбонни чітко дотримуються спеціалізації, що дісталася в спадок від факультетів великого Паризького університету, на базі яких вони засновані.

Париж-Сорбонна (Париж IV) всесвітньо відомий кафедрами французької літератури, французької, латинської, грецької, англійської, італійської та румунської мов, славістики, іспаністіки, історії мистецтв і археології, музики та музикознавства, прикладних гуманітарних наук. Глибокі дослідження проводяться на факультетах країн Латинської й Північної Америки.

Пантеон Сорбонна (Париж I) пропонує навчання на факультетах права (у тому числі й комерційного), економіки, історії мистецтв і археології, управління та менеджменту, міжнародних і європейських відносин, географії, історії, філософії, політичних і соціальних наук, математики й інформатики. Йому підлеглі інститути демографії Парижа, економічного й соціального розвитку, соціальних питань праці, туризму.

Нова Сорбонна (Париж III) спеціалізується на літературі й мовознавстві, дублюючи багато в чому напрями Парижа IV. Зі стін цього уславленого університету виходять висококласні перекладачі, а також літературні, театральні й кінокритики. При університеті діють Інститут країн Латинської Америки та Вища школа перекладачів.

 


 

 

 

 

 

 

Найбільший у Європі

 

Віденський університет — чільний на німецькомовному просторі вищий навчальний заклад. Знаходиться в австрійській столиці — Відні. Заснований у 1365 році, є одним із найстаріших і найбільших вишів Європи.

На початку у складі Віденського університету було чотири традиційні факультети: вільних мистецтв, юридичний, медичний і богословський. Значні успіхи в науковій роботі спостерігаються в період освіченого абсолютизму при Марії Терезії (1740—1780). За період із 1848-го по 1870 рік при університеті була заснована більшість існуючих і нині наукових інститутів.

Зараз навчання в університеті ведеться на 15 факультетах: католицького богослов’я; протестантського богослов’я; юридичному; бізнесу, економіки і статистики; комп’ютерних технологій; історичних наук; філологічних наук; філософії і педагогіки; соціології; математичному; фізичному; хімічному; 

геологічних наук, географії і астрономії; біологічних наук; перекладацькому; фізичної культури і спортивних наук. При університеті є астрономічна обсерваторія, ботанічний сад. Бібліотека налічує понад 1,5 млн томів.

У Віденському університеті, як і в інших вишах Австрії, діє інноваційна система демократичного управління: влада розподілена між трьома групами (студенти, молодший викладацький склад, професори), кожна з яких має свої повноваження.

Університет славиться перш за все викладанням гуманітарних дисциплін, а ще медичним факультетом, що виростив дев’ятьох нобелівських лауреатів. Його випускник хірург Теодор Більрод зробив перші у світі вдалі операції з видалення лімфовузлів та жовчного міхура. А професор університету Карл Ландштайнер виявив чотири групи крові, позитивний та негативний резус-фактори.

Доцентами Віденського університету були Зигмунд Фрейд і Стефан Цвейг. На кафедрі славістики викладав російську мову і літературу князь Микола Трубецькой.

Документи для вступу до Віденського університету приймаються до 29 жовтня. Вступних екзаменів у більшості австрійських вишів немає. Конкурсний відбір (прохідний бал) установлено лише в медичному університеті, а також існують іспити 

для вступу на творчі спеціальності. До решти вищих шкіл Австрії вступають усі. Головне — вчасно підготувати і направити до приймальної комісії обраного університету необхідні документи, завірені належним чином.

Навчатися в австрійських вишах можна англійською або німецькою мовою. Проте такий вибір є лише у студентів, що вступають на магістратуру.

На перший курс можна вступити з українським атестатом за умови, що студенту на момент початку навчання виповнилося 18 років. Якщо рівень німецької мови недостатньо високий або атестат не відповідає вимогам закладу, Віденський університет може запропонувати навчання на підготовчому відділенні. Цей факультет спеціально створений Міністерством освіти Австрії для підготовки іноземних студентів, що бажають навчатися в Австрії, але атестати зрілості яких не відповідають стандарту австрійського атестата.

Головний корпус знаходиться в історичному центрі Відня. Його показують туристам як одну з основних визначних пам’яток. Міська ратуша, собор св. Стефана, Віденська опера, будівля парламенту й імператорський палац Хофбург — усі вони сусіди університету. А всього в ньому 90 кампусів, розкиданих на берегах Малого Дунаю та в інших районах Відня. Сьогодні в університеті навчаються понад 80 000 студентів. Тут підтримується програма з обміну студентами з 311 вишами-

партнерами. Представники 130 країн відвідують більше 10000 курсів лекцій у цьому престижному виші.

Здобувши глибоку класичну освіту, збагачену найсучаснішими знаннями, випускники Віденського університету успішно працюють в урядових, державних, приватних структурах, розвивають науку, бізнес, новітні технології. Їхня кваліфікація має попит у всьому світі.

 



 

Гордість Австралії

 

Австралійський національний університет створено за ухвалою Державного парламенту в 1946 році. Відразу університет був орієнтований на те, щоб стати дослідницьким центром світового класу, із чим і справляється відмінно донині. ANU входить до 50, а за деякими рейтингами навіть і до 25 найсильніших університетів світу, є одним із найбільших і найінтенсивніших дослідницьких центрів з-поміж інших ВНЗ. Величезний внесок здійснено Австралійським національним університетом у такі наукові галузі, як астрономія, астрофізика, нейропсихологія, біохімія та молекулярна генетика, демографічне вчення та вчення про стратегію і захист.

За останні 10 років 90 відсотків наукових робіт, виконаних викладачами ANU, посідають провідні місця серед досліджень професорів усього світу. Десятки наукових праць визнано надзвичайно важливими для розвитку науки. А Королівське Товариство — Академію наук Австралії — складають більшістю професори саме цього вишу.

ANU — рекордсмен за кількістю одержаних міжнародних призів, включаючи Нобелівську премію, японський приз, чотири австралійські призи, приз ім. Альберта Ейнштейна. В університеті представлено наукові школи астрономії та астрофізики, хімії, біології, інженерних та інформаційних технологій, соціальних наук та медичних досліджень. Уряд Австралії виділяє великі кошти університетові на розвиток національних досліджень.

Для вступу на бакалаврські програми до ANU потрібне не тільки свідоцтво про середню освіту, але й результати навчання на першому курсі вишу. Як альтернатива — одразу ж по закінченні школи можна вступити на програму Foundation до коледжу при університеті. Для отримання магістерського диплома потрібно надати документ про попередню вищу освіту. Рівень знання англійської мови для бакалаврських та магістерських програм має бути не менше 6,5 IELTS (237 TOEFL при есе не менше 5,0.) Для вступу на Foundation program IELTS — не менше 6,0.

Навчальний рік, як і в усіх австралійських вишах, починається двічі — у лютому (перший семестр) і в липні (другий семестр). Термін подачі заяв на перший (літній) семестр — до середини листопада, на другий (зимовий) — до кінця травня. Ураховуючи величезну кількість охочих навчатися в одному з кращих університетів Австралії, усі заявки необхідно подавати заздалегідь.

Будь-який університет — це місто в місті, а тим більше такий гігант, як Австралійський національний. Його територія — 145 гектарів, на яких розташовано більше двохсот будівель: навчальні корпуси, резиденції, усілякі студентські центри та служби. Університет надає величезну кількість послуг студентам, викладачам і відвідувачам: магазини, кафе і ресторани, салони краси на території кампусу, концерти та інші культурні заходи. У рамках університетської спортивної асоціації можна займатися різними видами спорту. У бібліотеці — понад 2 млн томів. Із моменту створення в університеті існує й увесь час поповнюється колекція творів мистецтва.

Пересуватися кампусом допомагають спеціальні автобуси. До речі, територія університету розширюється і зараз, оскільки з’являються нові центри та служби. ANU ще називають «зеленим кампусом» через величезну кількість дерев на його території, за що він одержав спеціальну нагороду від екологічного товариства.

Студентам пропонується безліч варіантів помешкання. Університет має у своєму розпорядженні вісім резиденцій і навіть один готель з одномісними та двомісними кімнатами. У резиденціях — власні кухні для студентів, різні кафе, спортивні зали, безліч інших зручностей. Крім того, існує декілька сімейних гуртожитків, де можна займати і дві кімнати. Усі кімнати й апартаменти мебльовано, вони включають окрему кухню та ванну кімнату, є телефон.

В університеті навчаються понад 13 500 студентів із 94 країн світу, працюють понад 3600 співробітників. Серед усіх вишів Австралії в ANU найменше співвідношення студентів та викладачів. Університет визнано носієм найвищих міжнародних стандартів освіти, його випускники досягають високих кар’єрних успіхів, стають відомими діячами у виробничій та бізнес-сфері, у політиці, науці та культурі.

 


 

«Мудрість і сила»

 

Гонконзький університет був заснований у 1911 році. Тодішній губернатор Гонконга, Фредерік Лугард, відчував необхідність створення університету для того, щоб конкурувати з іншими державами. Спочатку університет робив більший акцент на гуманітарних науках, хоча був відкритий і медичний факультет. Із часом засновані також інженерний факультет і факультет мистецтв. Починаючи з другої половини 1920-х рр. посилена увага стала приділятися східній культурі.

У 1967 році був заснований факультет соціальних наук, у 1969-му — юридичний.  2001 року створено факультет економіки та бізнесу, десятий в університеті.

На сьогодні, згідно з рейтингом британського журналу «Times Higher Education», Гонконзький університет посідає 1-ше місце в Азії і 21-ше місце у світі. За останніми даними в університеті навчається понад 21 тис. осіб, переважна частина — студенти, інші — аспіранти й аспіранти-дослідники.

Головні причини успіхів університету полягають у тому, що Гонконг, Китай і в цілому Азіатський регіон стають центром економічного розвитку у світі і це безпосереднім чином позначається на рівні освіти в Азії. Протягом декількох років набір на освітні програми Гонконзького університету зростає вражаючими темпами. Відбираються кращі серед абітурієнтського контингенту, і якість студентської аудиторії неухильно підвищується.

Регіон дає широкі можливості для працевлаштування — студенти це чудово розуміють. За останні п’ять років практично всі випускники університету знаходили роботу, незважаючи навіть на світовий економічний спад. Наприклад, за даними 2010 року, частка успішного працевлаштування серед випускників Гонконзького університету склала 99,7%.

Найпопулярнішими у студентів є факультети економіки, фінансів і міжнародного бізнесу. Це пов’язано зі спеціалізацією Гонконга як фінансового центру Азії та штаб-квартири багатьох транснаціональних компаній. Студенти чудово знають, що саме тут великий попит на спеціалістів високого класу.

Крім того, у Гонконзькому університеті навчаються представники інших країн Азії — Шрі-Ланки, Індії, Індонезії, Малайзії тощо. Ці студенти найчастіше вибирають технічні спеціальності, адже в їхніх країнах високий попит перш за все на кваліфікованих інженерів. Популярні також «глобальний менеджмент», «медицина», «право».

У Гонконзькому університеті використовують західну, а саме, американську систему освіти. Характерна риса — велика кількість західних викладачів, навчання англійською мовою.

У середньому вартість навчання складає 11 000 – 16 000 доларів на рік.

Студентів із країн СНД Гонконзький університет приваблює тим, що освіта, одержана в ньому, вважається дуже якісною, але при цьому вона доступніша, ніж в Америці чи Європі. Плюс є можливість вивчити китайську мову, що є важливим, адже після закінчення навчання іноземним студентам видається робоча віза і тому цілком реально залишитися працювати в Гонконзі. А досвід роботи в цьому регіоні, безумовно, стане в нагоді кожному, хто прагне успішної професійної кар’єри.

Постійні перетворення у світовій економіці створюють величезний попит на висококваліфікованих керівників і підприємців, чиї знання та вміння повинні виходити за межі традиційного бізнесу. Гонконзький університет — далекоглядний лідер у сучасній освіті, він кидає виклик межам знань і навчання, виховує людей, здатних будувати краще майбутнє для всієї світової спільноти.

«Мудрість і сила» — такий девіз цього університету.

 


 

Alma mater бізнесменів і фінансистів

 

Лондонський Університет Метрополітен був утворений в 2002 р. у результаті об'єднання Лондонського університету Гілдхол і Університету Північного Лондона. Обидва університети були засновані в XIX столітті: Гілдхол – у 1848 р., Університет Північного Лондона – в 1896 р. Почесний президент університету, має вчене звання професора – сер Родерік Флауд.

Лондонський Університет Метрополітен відрізняється від інших британських університетів тим, що пропонує найгнучкіші форми навчання в країні. Саме завдяки цьому за статистикою тут вчиться найбільша кількість бізнесменів і фінансистів.

У Лондонському Університет Метрополітен три бібліотеки, унікальна комп'ютерна система LIBERTAS, яка об'єднує бібліотечні фонди Університету. Крім бібліотеки університет має в своєму розпорядженні комп'ютерні лабораторії, в основному, з IBM PC і Apple Macintosh. Більшість комп'ютерів об'єднана в мережу Університету.

Лондонський Університет Метрополітен є найбільшим "single university" в Лондоні, обслуговуючим більше 29 000 студентів. Університет пропонує 485 курсів і має найбільший вибір курсів у Лондоні. В університеті близько 7000 іноземних студентів із понад 155 різних країн. Лондонський Університет Метрополітен займає друге місце по кількості заяв від британських і зарубіжних абітурієнтів, а також вищі рейтинги більшості програм навчання, включаючи «бізнес» і «менеджмент». Міцні зв'язки із світом бізнесу і промисловості полегшує студентам пошук роботи після закінчення навчання. Лондонський Університет Метрополітен має престижне і зручне розташування кампусів – в центральній і північній частинах Лондона.

Щороку Лондонський Університет Метрополітен інвестує більше 700 тисяч фунтів стерлінгів у стипендіальну програму, щоб допомогти студентам-відмінникам, а також студентам з видатними досягненнями в різних спортивних дисциплінах, фінансувати їх освіту. Лондонський Університет Метрополітен надає 1000 фунтів стерлінгів для всіх іноземних студентів, що досягли «А» класу під час навчання будь-якого курсу бакалавріата в Університеті. Лондонський Університет Метрополітен також пропонує декілька стипендій в галузі спорту, таких як хокей, теніс і баскетбол.

Лондонський Університет Метрополітен має декілька програм з обміну студентами із учбовими закладами в США і Європі.

Випускники програми одержують кваліфікацію (ступінь) «Бакалавр менеджменту» з напрямку підготовки «Менеджмент» профілю «Міжнародний менеджмент» і британський диплом бакалавра Лондонського Університету Метрополітен.

Навчання за програмою бакалавріата в Лондонському Університеті Метрополітен передбачає наявність у студентів сертифікату IELTS (рівень 6,0).

Випускники, які успішно склали кваліфікаційні іспити і одержали дипломи Лондонського Університету Метрополітен, можуть претендувати на позиції в аналітичних і маркетингових підрозділах міжнародних компаній і корпорацій.

 

 

 

Пріоритет — дослідницькі стратегії 

 

 

Дрезденський технічний університет — один із найбільших вищих навчальних закладів Дрездена і Саксонії. За кількістю студентів він посідає перше місце серед технічних університетів Німеччини. У ньому навчається близько 35 000 студентів і працює понад 4 000 співробітників.

Навчання в університеті ведеться на таких факультетах:

Факультет математики і природничих наук (психологія)

Філософський факультет (історія, політичні науки, комунікативні науки)

Факультет філології, літератури та культури

Факультет педагогічних наук

Юридичний факультет

Економічний факультет

Факультет інформатики

Факультет електро- та інформаційної техніки

Машинобудівний факультет

Інженерно-будівельний факультет

Архітектурний факультет

Транспортний факультет імені Фрідріха Ліста

Факультет лісового, земельного та водного господарства (у Тарандті)

Медичний факультет імені Карла Густава Каруса

Для тих, хто обирає Дрезденський технічний університет, створюються чудові умови для навчання, роботи і проживання.

Тут навчаються і працюють представники зі 120 країн світу. Приблизно 1100 молодих іноземців щорічно обирають цей навчальний заклад.

Своїми успіхами Дрезденський технічний університет завдячує насамперед добре налагодженій дослідницькій стратегії. Дослідження, які тут проводяться, відзначаються високим рівнем і міждисциплінарністю, а також мають інтернаціональний характер. Для них характерне поєднання базових і прикладних досліджень, особлива увага приділяється певним дослідницьким завданням. Таким чином, головною метою своїх досліджень Дрезденський технічний університет уже заздалегідь обрав так звані специфічні напрямки досліджень.

Нові дослідження є одночасно основою для кращого навчання в університеті в майбутньому.

Хоча Дрезденський університет відомий насамперед завдяки своїй давній традиції досліджень у галузі технічних наук, на сьогодні він є університетом із широким спектром різних дисциплін, серед яких слід назвати природничі, соціальні та гуманітарні науки. На 14-ти факультетах запропоновано близько 100 різноманітних спеціальностей.

Студенти університету навчаються в сучасно обладнаних лекційних залах і семінарських аудиторіях, проводять досліди в нових лабораторіях, відвідують спортивні секції, студентські клуби та їдальні. У бібліотеках створені сприятливі умови для навчання. Вище названі аспекти пояснюють результати проведеного в межах ФРН дослідження: студенти Дрезденського технічного університету задоволені своїм навчанням у більшій мірі, ніж студенти інших вузів. Завдяки такому досконалому рівню освіти випускники цього університету мають найкращі перспективи на ринку праці в Німеччині та за кордоном.

Дрезден – одне з найкращих міст у Німеччині. Це місто пропонує багато можливостей для відпочинку: музеї, театри, оперети, кіно, музичні фестивалі, спортивні секції, пивні, студентські клуби, доріжки для туристичних походів та їзди на велосипеді тощо. Воно відоме завдяки своєму низькому прожитковому мінімуму, а також завдяки високому життєвому рівню, якому сприяють розвиток культури і мистецтва, чудові ландшафти поблизу Ельби. У студентському комбінаті побутового обслуговування та на ринку житла студенти знаходять недорогі житлові площі. Кошти за користування транспортними засобами вже включені в ціну студентського семестрового білета.

Ті, хто обирають саме цей ВНЗ для навчання, уже напередодні навчального процесу одержують підтримку з боку університету. Спеціальні мовні курси готують студентів до успішного навчання у Дрездені. Крім того, протягом усього першого семестру тутори пропонують іноземним студентам різних факультетів свою допомогу в навчальному процесі. Das Career Network Дрезденського технічного університету надає консультації з питань кар’єри чи пошуку роботи.

Відвідайте Дрезденський технічний університет і на власні очі переконайтеся у сприятливих умовах для роботи, навчання та проживання!


Логотип Cambridge-Ukraine Studentships

Українська стипендіальна програма в Університеті Кембриджу (Cambridge-Ukraine Studentships)

Українська стипендіальна програма в Університеті Кембриджу заснована в 2010 році за ініціативи та фінансової підтримки українського бізнесмена Дмитра Фірташа.

Мета програми - надати можливість безкоштовно навчатися в Університеті Кембриджу найбільш талановитій українській молоді, яка не має можливості здобути таку освіту власним коштом.

Отримати стипендії можуть громадяни України, які вступають до Університету Кембриджу на однорічний курс магістратури за одним з 50 гуманітарних напрямків навчання. На момент вступу, претенденти повинні мати достатню академічну освіту, що дає можливість навчатись у магістратурі, а також - на високому рівні володіти англійською мовою.

Відбір отримувачів стипендії проводить спеціальний комітет Університету Кембриджу. Перевага надається студентам, які мають особистісні якості, що вирізняють їх як потенційних лідерів, здатних принести користь суспільству.

В залежності від фінансових потреб студента, стипендіальна програма покриває оплату навчання (University Composition Fee + College Fee), та стипендію, яку студент отримує на руки (Maintenance). Крім того, фінансова допомога може включати оплату британської візи, авіа перельоту та страхового полісу на період навчання.

Перші п'ять українських студентів - переможців програми - навчаються в Університеті Кембриджу цього року. Прийом вступних заявок на 2012-2013 навчальний рік завершено у грудні 2011 року. У вересні 2012 року відкриється прийом вступних заявок на 2013-2014 навчальний рік.

Більш детальну інформацію про Українську стипендіальну програму дивіться на сторінці Cambridge Overseas Trust.

 


 

 

Логотип ЄГУ

 

Європейський гуманитарний университет (ЄГУ) був створений у 1992 році у Мінську невеликою групою інтелектуалів, які кинули виклик консервативним традиціям радянської вищої школи. З романтичного експерименту він швидко перетворився на одного з національних лідерів інтернаціоналізації й лібералізації університетської освіти в Центральній і Східній Європі.

В 2004 році університет був змушений припинити свою діяльність у Білорусі. Однак, завдяки політичній, організаційній і фінансовій підтримці Литовського Уряду, Європейської Комісії, урядів, громадських організацій і фондів США й країн Європейського Союзу, ЄГУ зміг відновити свою діяльність у Литві й восени 2005 року приступити до реалізації програм бакалаврської й магістерської підготовки для студентів з Білорусі. У лютому 2006 року Уряд Литви надав ЄГУ статус литовського університету.

ЄГУ відкритий для абітурієнтів із країн СНД та Прибалтики. Навчання відбувається російською мовою.

 


 

 

Логотип Лодзинського технічного університету

Будівля ректорату Лодзинського технічного університету - колишня віла Ріхтера, пам'ятка архітектури

Лодзинського технічний університет!

Лодзинський технічний університет був заснований в 1945 році. З розвитком міста, з появою нових фабрик, кількість факультетів із трьох зросла до 9. Сьогодні до складу університету входять 9 факультетів, 70 кафедр і 120 спеціальностей. В 1992 році був відкритий міжнародний інженерний факультет, на якому курси читаються англійською і французькою мовами. Близько 20 тис. студентів проходять навчання в ЛТУ. В 2002 році була відкрита більша, повністю комп'ютеризована бібліотека. На території університету перебувають 9 гуртожитків, їдальня, кінотеатр, студентське радіо "Жак", 2 філії банку, бюро подорожей і багато чого іншого. Безсумнівно, кожний студент знайде тут всі необхідні умови для свого розвитку, навчання та відпочинку!

30 березня 2011 року Сенат Лодзинського технічного університету (ЛТУ) прийняв рішення надати 26 безкоштовних місць для кращих абітурієнтів з-за кордону на ступінь бакалавра й магістра. Безкоштовні місця будуть надаватися за конкурсом документів на підставі вирахування вищого середнього бала по профільним предметам, без вступних іспитів. 


Інформацію із приводу безкоштовних місць, а також щодо інтенсивного курсу польської мови всі бажаючі можуть отримати у Відділі міжнародного співробітництва ВНЗ. 

Лодзинський технічний університет був заснований в 1945 році. Сьогодні до складу університету входять 9 факультетів, 70 кафедр і 120 спеціальностей. Близько 20 тисяч студентів проходять навчання у ЛТУ. 

Лодзинський технічний університет забезпечує проживання в студентських гуртожитках для всіх закордонних студентів, надає можливість доступу до сучасних технологій в лабораторіях і аудиторіях, а також можливість виїзду на семестр за кордон за програмою Ерасмус чи можливість практики в одній з польських або закордонних фірм у Лодзі. 

Після закінчення Лодзинського технічного університету студенти отримують європейський диплом.

 

Курси польської мови, для 2-х кандидатів безкоштовно

Курси будуть організовані Центром іноземних мов ЛТУ у вересні 2011 р. Заявки на курс прохання надсилати фахівцеві міжнародного відділу ЛТУ

Чому ЛТУ?

  1. лідируючі позиції в загальнонаціональних рейтингах;
  2. польські студенти-опікуни для іноземних студентів;
  3. консультації російською або українською мовами при вступі;
  4. міжнародне середовище студентів;
  5. забезпечується проживання в студентських гуртожитках для всіх закордонних студентів;
  6. сучасні технології в лабораторіях і аудиторіях;
  7. можливість виїзду на семестр за кордон за програмою Ерасмус;
  8. європейський диплом після закінчення ЛТУ;
  9. практика в одній з польських (Telekomunikacja Polska, PKP, Atlas S.A.) або закордонних фірм (філії Procter&Gamble, JTI, Siemens, Indesit, Dell, Bosch) у Лодзі;
  10. практика за кордоном у рамках програми Ерасмус;
  11. можливість підробітку в Student Assistance Office.
 
 
 
 
 
 
Help

asdas